Пам’ять людей про голодомор тривалий час каралась смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвой. На роки, на десятиліття… Страшне приневолене мовчання… Довго чекали, але дочекались коли ожила, проснулась людська пам’ять, розверзлись її глибини і заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від нас десятиліттями. З нагоди відзначення пам’ятної для українського народу в Перегінській ЗОШ №1 “відбувся захід – реквієм «Схилімо голови в скорботі»,  який підготували учні 9-А разом із класним керівником.                                                             Діти нагадали про ті страшні сторінки історії нашої держави, коли без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі Європи, в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей.                   Тривожною була хвилина мовчання. Адже моторошно уявити мільйони зморених голодом людей України. Цей виховний захід запам’ятається усім завдяки тим емоціям суму, жалю і співпереживання, які вчувалися у кожному слові і русі учнів.

 

“Згадайте нас – бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.”