І. Вступ                                                                                                                                                                          ІІ. Основна частина.

  1. Перші згадки про школу нашого селища.
  2. Найперші книги нашої бібліотеки.
  3. Бібліотека до 1939 року.
  4. Перший бібліотекар школи. Початок ведення «Інвентарних книг».
  5. Бібліотека в період Радянського Союзу
  6. Становлення незалежної України та зміни в роботі шкільної бібліотеки.
  7. Шкільна бібліотека сьогодні.                                                                                                                                      ІІІ. Висновок.

Перегіеське – це частина Прикарпаття, де синіють високі гори Грофа, Висока, Сивуля, Хребет Голиці з вічнозеленими смереками та величними загадковими скелями. За переказом, назва селища походить від слова «переганяти». Коли монголо-татарські завойовники вторглися на галицьку землю, а звідси гірськими шляхами гнали полонених на Закарпаття, а далі в Угорщину, то  робили зупинки для перепочинку. Особливо небезпечною була переправа через бурхливу річку Лімницю, тому іншого берега дісталися не всі полонені та супроводжуючі. Частина «перегнаних» поселилася тут, у наших місцях. Так з`явилося наше рідне «Перегінське».Перша письмова згадка про селище зустрічається  в грамоті Галицько-Волинського князя Льва Даниловича 1292 року в якій іде мова про належність Перегінського церкві. Школа в Перегінську діяла з 1832 року- спочатку це була одно класова парохіальна школа. Пізніше, в 1897 році її було реорганізовано в  чотирикласову. Навчання в ній велося польською мовою. З такою організацією навчання школа проіснувала 8 років. В 1905 році завершилося будівництво двоповерхового приміщення школи з ратушею, і в школі стало навчалося 300 дітей переважно заможних селян. До 1939 року в селищі не було жодного вчителя з вищою освітою. До школи брали дітей семирічного віку. Зберігся малюнок тогочасної школи, зображений одним  з вчителів, ким саме – невідомо. В 30-их роках школу, яка називалася «Захоронка» відвідав Метрополит Андрей Шептицький.  Навчання в школі проводили і сестри-монахині.

З 1939 року, з початком становлення на наших землях радянської влади – «перших совітів», починається загальнообов’язкове початкове навчання. Відкривається семирічна школа, де навчали малописьменну та неписьменну молодь. Навчання  проводилось українською мовою. Власне, цей період можна вважати початком утворення шкільної бібліотеки. На жаль, точні дані про створення шкільної бібліотеки відсутні. Але, за спогадами очевидців, шкільна бібліотека в кінці 30-их років ХХ століття вже існувала. Це були  збережені від польської школи підручники для початкових класів та декілька книг з польської та української літератури. Більшість книг належала самим вчителям та отримувалась від заможних селян в подарунок. Учні практично не мали доступу до них. Перший запис в інвентарній книзі зроблено 18 лютого 1952 року. І першою облікованою книгою стала «Большая советская энциклопедия» 1950 року видання.  В 1953 році під  бібліотеку  виділяється окреме приміщення і надбавка діловоду школи   – Халус Ірині Дмитрівні за облік літератури. Бібліотека знаходилась в колишньому замку – фортеці польського шляхтича Яблонського, що знаходилась поряд з шкільним приміщенням.  

                                                                                                                                   

 Згідно наказу РАЙВНО від вересня  1956 року, вводиться ставка бібліотекаря школи. Ним стає вчитель музики Федик Ольга Дмитрівна. Вона займала цю посаду до 1993 року. Саме вона започаткувала ведення «Алфавітного каталогу» та «Систематичного каталогу», які в оновленому вигляді продовжують функціонувати до сьогоднішнього дня. З 1966 року – бібліотекар, згідно наказу директора, є матеріально відповідальною особою. Позаяк кількість примірників постійно зростає, бібліотеці виділяються окремі спеціальні стелажі. Фонд розставляється згідно діючих на той час таблиць УДК. Аналізуючи інвентарні книги, основну частину фонду складала художня література, а також книги довідкової літератури та книги ідеологічного змісту. У відсотковому відношенні переважає література на російській мові.                       Згідно наказу по школі, з 1971 року в бібліотеці створюється фонд підручників. Частина їх була закуплена за рахунок спец коштів, а частина придбана учнями школи. В школі починає проводитись велика робота по збереженню підручників. Бібліотекар проводить  масову роботу по популяризації книг, бере участь у популярних тоді «Ранках», посвятах у жовтенята та піонери, робить спеціальні добірки преси, певний час проводить разом з вчителем історії «Політінформації», тощо. З 1978 – го року, Згідно Постанови Міністерства Освіти УРСР в безкоштовне користування надаються підручники для учнів 1-10 класів. У зв’язку з цим в штат бібліотеки школи вводиться ще однин бібліотекар. Ним стала Люльчак Людмила Миколаївна. Вона працювала до 2014 року.В школі, на чолі з бібліотекарями проводиться величезна робота по  збереженню фонду підручників. Триває щорічна акція «Живи книго!». в якій бібліотека  неодноразово ставала переможцем ІІ (районного в 1996р) та два рази ІІІ (обласного в 1999 та 2003 роках) етапу акції.Започатковується ведення «Картотеки підручників», створюється окрема «Книга сумарного обліку підручників», починає працювати «Книжкова лікарня». Облік, розподіл та збереження фонду підручників стають пріоритетом  у бібліотечній справі школи. Поряд з тим, бібліотекарі стараються пропагувати українську книгу, про що свідчать збережені старі розробки масових заходів. Зокрема, серія  усних журналів «Твій син, Україно!» по творчості Тичини, Рильського, Сосюри, і т.д.Прихід до влади в 1984 р., М. Горбачова та його «перебудова», вносять певну «свіжість» у роботу всіх бібліотек Радянського Союзу, зокрема і в роботу шкільної бібліотеки. Надзвичайно популярними серед учнів та педагогічного колективу стають так звані «заборонені книги», що описують «білі плями історії» Радянського Союзу в цілому, та історію Української РСР зокрема. Шаленим запитом користуються такі автори як Пастернак, Солженіцин, Ахматова, Стус, Симоненко і т.д. А коли в світ вийшла книга Гончара «Собор», бібліотекарям прийшлось вести окремий зошит, де була вказана чітка черга на користування книгою, і за згодою читачів, видавалась книга суто на три дні( зі спогадів Ольги Дмитрівни). У 1984 році закінчено будівництво нової школи в смт. Перегінську. 3-поверхова школа з газовим опаленням, кухнею, спортзалом. Під приміщення бібліотеки виділяється бувша « Учительська» та кабінет «Військової справи» у корпусі «старої школи», де вона знаходиться і до сьогоднішнього дня.

Проголошення незалежності України в 1991 році безперечно внесло зміни в роботу бібліотек в цілому, та шкільних бібліотек зокрема. Прийнятий в 1991 році «Закон про освіту» визначив нові напрямки в навчально – виховному процесі  школи, появляється ряд нових предметів, оновлюється фонд бібліотеки. Починає надходити методична література на українській мові, виходять твори українських авторів, раніше заборонених радянською владою. До них належали твори Стуса, Симоненка, письменників «Празької школи» та інші. На початку дев’яностих розпочинається друк ряду надзвичайно затребуваних хрестоматій: «Українське слово» в 4-ох томах, «Дерево пам.яті» у двох томах, «Рідне слово» і т. д. Про те, станом на перше вересня 1996 – го року, з наявного фонду бібліотеки 15456 (без урахування підручників), на російській мові залишалось 7727 примірників, що становило приблизно половину книг.Десятиріччя з 1990 –го по 2000 – ий рік відзначилось надзвичайно маленькою кількістю надходжень до фонду . Наприклад, у 2000 -му році, за цілий рік  до бібліотеки надійшло  всього 22 примірники художньої та науково – методичної літератури. Незважаючи на те, це десятиріччя можна вважати роками, де книга користувалася найбільшим попитом. Будучи найбільш затребуваним джерелом інформації, книги мали шалену популярність. Коли проаналізувати щоденники роботи бібліотеки за ті роки, то поряд з художньою, неабиякий запит мали і книги довідкового та інформаційного змісту. Словники, довідники,  енциклопедії були своєрідними «монополістами» в достовірності тої чи іншої інформації. Їх не дозволяли виносити за межі бібліотеки, користувались ними виключно в читальному залі. Саме в цей час, велику роль у наповненні фонду бібліотеки актуальною літературою починає відігравати акція «Подаруй бібліотеці книгу!». Іноді,  цілий клас складався на придбання тої чи іншої книги, яка необхідна була у якісному функціонуванні навчально – виховного процесу в школі.З 2009 року в бібліотеці розпочато ведення «Книги подарункових видань». Згідно неї, до цього часу, тобто станом на перше січня 2017 р.,  до фонду прийнято 418 примірників книг на суму 6тисяч 239 грн. Це неабияк впливає на якість та ефективність фонду бібліотеки. Якщо співставити наповнюваність фонду бібліотеки (без урахування підручників), то виходять цікафі цифри: за шість останніх років 37 % надходжень літератури – це результат акції «Подаруй бібліотеці книгу» ; з РАЙВНО – 63%. З 1971- го року  в бібліотеці ведеться «Абетковий каталог». Він налічує більше двох тисяч карток. Також поповнюються «Систематичний каталог», «Картотека на допомогу профільному навчанню», «Краєзнавча картотека», «Картотека підручників», «Картотека інноваційних технологій».З 2003 року в Перегінській  ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів впроваджується профільне навчання. Бібліотекарі активно включаються в цей процес. Створюється «Картотека на допомогу профільному навчанню». Одним з основних напрямів реформування загальної середньої освіти є впровадження профільного навчання в старшій школі. Профільне навчання спрямоване на формування єдиної життєвої, світоглядної, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію. Для досягнення цього ми стараємось розробляти бібліотечні заходи, зміст яких одночасно співпадав би з вимогами шкільної програми, щоб не перенавантажувати учнів, і одночасно знайомив їх з чимось новим, захоплюючим і цікавим. Щоб успішно здійснювати інформаційну підтримку профільної школи, повинна змінюватись і бібліотека (оновлення та осучаснення фондів відповідно до функціонуючих профілів, зміна інтер’єру), і сам бібліотекар. Життя заставляє зайнятися щоденною самоосвітою, самовдосконалення, підвищення кваліфікаційного рівня. Сучасний читач має досить високий рівень інформаційної підготовки, і щоб бути цікавими для них, ми в першу чергу самі повинні вільно орієнтуватись в будь-якій профільній літературі, систематично слідкувати за розвитком педагогічних технологій. Наша бібліотека з 2007 року займалася методичною розробкою: «Робота шкільної бібліотеки в умовах профільного навчання». Методична розробка пройшла апробацію і схвалена  науково-методичною радою ОІППО 27 червня 2012 року. В 2003 році бібліотекарі підготували випуск інформаційного вісника «Профільному навчанню  10 років!».                Станом на 01. 01. 2019 р., фонд бібліотеки –  32004 примірники.                                                        Бібліотекарі школи двічі брали участь у проведенні Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека». У 2009-му  та 2011-му роках. Відповідно вдалося отримати  5-те та 1-ше місця у ІІІ (обласному) конкурсі. На даному етапі бібліотека являється важливою ділянкою роботи навчального закладу. Вона здійснює єдину для нього державну програму реформування освіти і виховання учнів.

Список використаних джерел:

1.Депутат Б.І.

 Перегінське: історичні новели.- Івано – Франківськ: Симфонія форте, 2004.- 100с.

  1. Михайлів Л. Л.

  Рожнятів і околиці: історико – краєзнавча книга. – Снятин: Прут Принт, 2000.- С. 107-111

  1. Перегінське, 20-30-ті роки ХХ століття: мить історії// Новини Підгір’я .- 2009.- 17, С.2

4.Спогади очевидців:     вчитель: Слюсаренко Є. Й.

                                     Діловод: Андрішак І.І.

                                     Перший бібліотекар: Халус І. І.

                                     Бібліотекар: Федик О.Д.